Балтер
Галина
Борисівна
Фізика
У 2016/2017 навчальному році навчання фізиці у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:
7-8 класи -
Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів. Фізика. 7-9 класи, затверджена наказом МОН України від 29.05.2015 № 585
(http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);
9 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005 (http://mon.gov.ua/content/Освіта/fizyka.pdf);
8 клас з поглибленим вивченням фізики – Фізика. 8-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням фізики, 2013 рік (http://mon.gov.ua/content/Освіта/fizika(1).pdf);
9 клас з поглибленим вивченням фізики – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим
вивченням фізики, «Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу» – К.: Вікторія,
2009;
(http://mon.gov.ua/content/Освіта/fiz-8-9.pdf );
10-11 класи – Фізика. Рівень стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень – К., 2010, з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 № 826 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html)
Звертаємо увагу, що до навчальної програми з фізики для 10-11 класів рівня стандарту внесено зміни. У змістовій частині зміни спрямовані на:
- уточнення обов’язкових понять курсу шляхом вилучення несуттєвих (застарілих, другорядних) понять або тих, що дублюють одне одного, або дублюють зміст базового курсу 7-9 кл.;
- перенесення деяких змістових питань міжпредметного характеру до «навчальних проектів», що передбачає інтеграцію знань, ознайомлення з ними у творчій, груповій роботі;
- скорочення кількості обов’язкових лабораторних робіт;
- розширення тематики рекомендованих робіт фізичного практикуму.
У зміст навчальної програми з фізики рівня стандарту внесено орієнтовні теми навчальних проектів і зазначено кількість навчальних годин, що виділяється на цей вид навчальної діяльності учнів.
Оскільки на рівні стандарту курс фізики обмежується обов’язковими результатами навчання, тобто мінімально необхідними знаннями, які мають головним чином світоглядне спрямування, вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки конкретизовані (спрощені) згідно основної мети курсу.
Внесено зміни й уточнення до пояснювальної записки щодо реалізації компетентнісного підходу до навчання фізики в старшій школі.
Звертаємо вашу увагу на те, що питання релятивістської механіки, які на рівні стандарту вивчалися окремим розділом, перенесені частково в розділи «Динаміка» та «Атомна і ядерна фізика».
У розділ «Динаміка» у частину змісту включено «основні положення спеціальної теорії відносності»; у частину державних вимог - наводить приклади, які підтверджують справедливість спеціальної теорії відносності; формулює основні положення спеціальної теорії відносності; обґрунтовує історичний характер виникнення й становлення теорії відносності; пояснює значення теорії відносності в сучасній науці й техніці; робить висновки про зв'язок фізичних характеристик тіл і явищ із властивостями простору й часу.
У розділ «Атомна і ядерна фізика» у частину змісту включено «взаємозв'язок маси та енергії»; у частину державних вимог - може розв’язувати задачі, застосовуючи формулу взаємозв’язку маси та енергії.
Оскільки питання розділу " Релятивіська механіка" частково перенесено до 11 класу, то впровадження оновленої програми з фізики для 10-11 класів здійснюватиметься поетапно: у 10 класах починаючи з 2016/2017 навчального року, в 11 класах починаючи з 2017/2018 навчального року.
У програмах академічного і профільного рівнів зі змісту програм вилучено питання, що наведені у дужках.
У таблиці наведено кількість годин, що пропонується для навчання фізики у відповідному класі з урахуванням рівня її вивчення, мінімальну кількість тематичних та лабораторних робіт, що оцінюються.
|
Клас/ рівень вивчення |
Річна кількість годин за навчальними планами та програмами |
Кількість годин на тиждень |
Мінімальна кількість тематичних оцінювань |
Мінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються |
|
|
7 |
70 |
2 |
4 |
4 |
|
|
8 |
70 |
2 |
4 |
4 |
|
|
9 |
70 |
2 |
4 |
4 |
|
|
8 клас з поглибленим вивченням фізики |
140 |
4 |
6 |
6 |
|
|
9 клас з поглибленим вивченням фізики |
140 |
4 |
6 |
6 |
|
|
10 |
Стандарту |
70 |
2 |
4 |
4 |
|
|
Академічний |
105 |
3 |
4 |
4 |
|
|
Профільний |
210 |
6 |
6 |
6 |
|
11 |
Стандарту |
70 |
2 |
5 |
4 |
|
|
Академічний |
105 |
3 |
6 |
4 |
|
|
Профільний |
210 |
6 |
6 |
6 |
Здійснюючи календарно-тематичне планування навчального матеріалу для 7-11 класів, учитель має право самостійно перерозподіляти кількість годин на вивчення теми або розділу, але не за рахунок вилучення одних тем чи розділів на користь інших; змінювати послідовність вивчення тем (розділів) або питань у межах окремої теми (розділу), але так, щоб не порушувалася структура й логічна послідовність під час вивчення навчального матеріалу. Для тематичного оцінювання, а також для повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів можуть використовуватися резервні години.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 9-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти». Оцінювання навчальних досягнень учнів 7-8 класів, здійснюється відповідно до Орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України № 1222 від 21 серпня 2013 року. При цьому слід враховувати, що упровадження компетентнісного підходу зумовлює переосмислення технологій контролю й оцінювання: з оцінювання предметних знань, умінь і навичок до оцінювання компетентностей – готовності і здатності учнів застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній діяльності.
Обов’язковою складовою системи навчання фізики є шкільний фізичний експеримент, який забезпечує формування в учнів необхідних практичних умінь, дослідницьких навичок та особистісного досвіду експериментальної діяльності, завдяки яким вони стають спроможними у межах набутих знань розв’язувати пізнавальні завдання засобами фізичного експерименту. У шкільному навчанні він реалізується у формі демонстраційного і фронтального експерименту, лабораторних робіт, фізичного практикуму, дослідницьких навчальних проектів, домашніх дослідів і спостережень тощо.
Згідно з новою навчальною програмою для основної школи спрощено вимоги до обов’язковості виконання й оцінювання фронтальних лабораторних робіт. Кількості лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визначається вчителем. Обов’язковою для виконання всіма учнями класу є як мінімум одна фронтальна лабораторна робота (на вибір учителя) у кожному розділі програми. Залежно від умов і наявної матеріальної бази фізичного кабінету вчитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, об’єднувати кілька робіт в одну, доповнювати їх індивідуальними додатковими завданнями, використовувати інші можливі варіанти. Окремі лабораторні роботи можна виконувати за допомогою комп’ютерних віртуальних лабораторій. Разом із тим модельний віртуальний експеримент повинен поєднуватися з реальними фізичними дослідами і не заміщувати їх повністю. Оцінки за лабораторні роботи виставляються в класному журналі під датою їх проведення.
Оцінювання рівня оволодіння учнем узагальненими експериментальними уміннями та навичками здійснюється не лише за результатами виконання фронтальних лабораторних робіт, а й за іншими видами навчальної діяльності (експериментальні завдання, домашні досліди й спостереження, навчальні проекти, конструювання, моделювання тощо), що дають змогу їх виявити. Учень, який був відсутній на уроці на якому виконувалась фронтальна лабораторна робота, що підлягає обов’язковому оцінюванню, не зобов’язаний відпрацьовувати її в позаурочний час, оскільки упродовж вивчення теми він може проявити свої експериментальні уміння й навички в інших видах діяльності. Отримані при цьому оцінки враховуються при виставленні тематичної.
Здійснення переходу до компетентнісної моделі навчання передбачає принципово нове цілепокладання у педагогічному процесі; визначення та оцінювання результатів навчання через ключові та предметну компетентності учня; запровадження компетентнісно орієнтованих форм і методів навчання. Необхідно використовувати такі методи і форми організації навчального процесу, завдяки яким забезпечується мотивація навчання, стимулювання пізнавального інтересу, розвиток інтелектуальної й творчої діяльності учнів, формуються прийоми розумової діяльності, навички самооцінки і самоаналізу.
Одним із ефективних засобів формування компетентностей є проектна діяльність. Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня. Учитель здійснює управління цією діяльністю і спонукає до пошукової діяльності учнів, допомагає у визначенні мети та завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та пошуку інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач.
У програмах академічного і профільного рівнів не вказані теми навчальних проектів, що надає право учителю організовувати і впроваджувати цей вид роботи на свій розсуд.
Під час виконання навчальних проектів вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань: розвиваються пізнавальні навички учнів, формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, висловлювати власні судження, виявляти компетентність. У проектній діяльності важливо зацікавити учнів здобуттям знань і навичок, які знадобляться в житті. Для цього необхідно зважати на проблеми реального життя, для розв’язання яких учням потрібно застосовувати здобутті знання.
Оскільки виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів за консультативної допомоги вчителя, то найвищої оцінки за такі види роботи може заслуговувати учень, що не лише виявляє знання, а й демонструє здатність і досвід ефективного застосування цих знань у запропонованій йому штучній ситуації. Окрім оцінювання продукту проектної діяльності, необхідно відстежити і його психолого-педагогічний ефект: формування особистісних якостей, самооцінки, уміння робити усвідомлений вибір й осмислювати його наслідки.
У зв’язку з цим оцінки за навчальні проекти виконують стимулюючу функцію, можуть фіксуватися в портфоліо і враховуються при виведенні тематичної оцінки.
Виконання деяких навчальних проектів передбачає інтеграцію знань і носить міжпредметний характер. Оцінки за виконання таких проектів, за рішенням методичного об’єднання учителів природничих предметів, можуть виставлятись учням одночасно з декількох предметів, або, залежно від змістового розподілу між виконавцями проекту, одним учням за біологічну(хімічну) складову, іншим – за фізичну.
Розв’язування фізичних задач – ще один дієвий засіб формування предметних і ключових компетентностей учнів з фізики. Треба підкреслити, що в умовах особистісно орієнтованого навчання важливо здійснити відповідний добір фізичних задач, який враховував би пізнавальні можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої діяльності, розвивав би їхні здібності відповідно до освітніх потреб. За вимогами компетентнісного підходу вони повинні бути наближені до реальних умов життєдіяльності людини, спонукати до використання фізичних знань у життєвих ситуаціях, щоб учні розв’язуючи їх, могли добирати факти й знання із різних розділів фізики і суміжних наук для пояснення явищ; демонструвати рівень сформованості інтелектуальних умінь; встановлювати зв’язок між окремими знаннями й критично оцінювати ситуацію; застосовувати фізичні моделі, дослідницькі стратегії; виявляти дослідницькі уміння; оцінювати свої дії і рішення; демонструвати готовність застосовувати свої знання в нових ситуаціях.
Потребує уваги з боку вчителя використання у навчальному процесі таких навчальних засобів, як цифрові вимірювальні комплекси, цифрові мікроскопи тощо. Зазначені засоби дають можливість доповнити більшість шкільних демонстрацій аналітичним матеріалом, удосконалити їх методику використання, підвищити точність більшості вимірів. Використання цих засобів також сприяє формуванню в учнів умінь аналізувати отриману інформацію і представляти її у вигляді графіків та таблиць; створює умови для додаткової мотивації учнів до здійснення дослідницької діяльності і застосовування технології STEM орієнтованої освіти, тобто навчання через власні дослідження учнів. Освітнім результатом є формування уміння використовувати набуті знання не тільки у галузі фізики а й у інших споріднених предметах, що є необхідним фактором для формування компетентностей важливих для життя. Для підтримки напрямку навчальних досліджень учнів створено окремий україномовний ресурс Міжпредметного лабораторного комплексу Національного центру «Мала академія наук України» «МАНЛаб» (http://manlab.inhost.com.ua). Ресурс містить значну кількість методичних розробок, відеозаписів експериментів, лекцій та пропозицій для співпраці у плані безкоштовної допомоги по здійсненню учнівських досліджень.
З метою підвищення якості викладання предмету в школі опосередковано через Національний центр «Мала академія наук України» протягом 2016-2017 років реалізується програма стажування учителів природничих предметів у міжпредметному лабораторному комплексі «МАНЛаб» з подальшою участю у міжнародних наукових школах на території Швейцарії (CERN), Німеччини (XLab), США (ANL), Ізраїлю (Університет Вейцмана). Умови проходження стажування опубліковані на сайті Національного центру МАНУ (http://man.gov.ua) .
Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлюються на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Фізика для допитливих», «Школа юного вченого», «Світ фізики», «Країна знань» тощо.
У нагоді учителям стануть такі інформаційні ресурси:
http://kyivenergo.ua/shco_take_energoefektivnist